1. Словник української мови в 11 томах

сіроокий

СІРОО́КИЙ, а, е. З сірими очима.

Катруся виростала тоненькою, сіроокою, дуже схожою на матір (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 21);

// у знач. ім. сіроо́кий, кого, ч.; сіроо́ка, кої, ж. Людина, що має сірі очі.

«Скажи мені, сіроокий, які ви були?» начебто спитає тихенько вона (Довж., І, 1958, 189).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сіроокий — сіроо́кий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сіроокий — СІРОО́КИЙ, а, е. З сірими очима. Катруся виростала тоненькою, сіроокою, дуже схожою на матір (О. Іваненко); Триста ночей я губами квітчав твою сірооку голову (М. Вінграновський); // у знач. ім. сіроо́кий, кого, ч.; сіроо́ка, кої... Словник української мови у 20 томах
  3. сіроокий — -а, -е. З сірими очима. || у знач. ім. сіроокий, -кого, ч.; сіроока, -кої, ж. Людина, що має сірі очі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сіроокий — Сіроо́кий, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. сіроокий — Сіроокий, -а, -е Сѣроглазый. Скифи сіроокі. Шевч. 616. Словник української мови Грінченка