сіроокий
сіроо́кий
-а, -е.
З сірими очима.
|| у знач. ім. сіроокий, -кого, ч.; сіроока, -кої, ж. Людина, що має сірі очі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сіроокий — сіроо́кий прикметник Орфографічний словник української мови
- сіроокий — СІРОО́КИЙ, а, е. З сірими очима. Катруся виростала тоненькою, сіроокою, дуже схожою на матір (О. Іваненко); Триста ночей я губами квітчав твою сірооку голову (М. Вінграновський); // у знач. ім. сіроо́кий, кого, ч.; сіроо́ка, кої... Словник української мови у 20 томах
- сіроокий — Сіроо́кий, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сіроокий — СІРОО́КИЙ, а, е. З сірими очима. Катруся виростала тоненькою, сіроокою, дуже схожою на матір (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 21); // у знач. ім. сіроо́кий, кого, ч.; сіроо́ка, кої, ж. Людина, що має сірі очі. «Скажи мені, сіроокий, які ви були?» начебто спитає тихенько вона (Довж., І, 1958, 189). Словник української мови в 11 томах
- сіроокий — Сіроокий, -а, -е Сѣроглазый. Скифи сіроокі. Шевч. 616. Словник української мови Грінченка