1. Словник української мови в 11 томах

сіртук

СІРТУ́К, а́, ч., заст. Сюртук.

Зодягались, хто як міг; хто в сіртуку ходив, хто в свитині, а хто й добрий мав жупан або бекешу (Свидн., Люборацькі, 1955, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сіртук — сірту́к іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. сіртук — СІРТУ́К, а́, ч., заст. Сюртук. Зодягались, хто як міг; хто в сіртуку ходив, хто в свитині, а хто й добрий мав жупан або бекешу (А. Свидницький); Як же я в сіртуку буду коня напувати та пасти? (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. сіртук — -а, ч., заст. Сюртук. Великий тлумачний словник сучасної мови