сіть

СІТЬ, і, ж.

1. Пристрій для ловлі риби, птахів і т. ін., зробл. з міцних ниток, які перехрещуються і закріплюються на однакових проміжках вузлами.

Ой, закиньте, рибалочки, шовковую сіть, Та зловите щуку-рибу панам на обід! (Н.-Лев., II, 1956, 98);

Старі діди, поважні, сивобороді, походжали коло хат, то дещо тешучи, то плетучи сіті на звіра та на рибу (Фр., VI, 1951, 25);

В погожий день, коли було дозвілля, По пущах звірину з рушницею тропив Чи сірих куроп’ят у сіть тонку ловив (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 208);

*Образно. Виринають перед моєю душею забуті тіні давньої минувшини.. Чи маю вас ловити, тіні, сіттю слова? (Фр., IV, 1950, 452);

*У порівн. Враз понад борами і сосною Повиснув дощ, притих, упав, як сіть (Стельмах, V, 1963, 222);

// чого, перен. Складне переплетіння чого-небудь (інтриг, подій, чуток і т. ін.).

— Сіть інтриг і надужить [дідича], які попхнули люд до ексцесів, дійсно обурює (Фр., VI, 1951, 208).

◊ Потра́пити (попа́стися) в сі́ті чиї: а) дозволити комусь перехитрити, обдурити себе.

Я тобі на вірність клявся, До серденька пригортав, В сіті власні я попався І за правду жарт прийняв (Л. Укр., IV, 1954, 106);

б) бути залученим до виконання якоїсь непевної справи;

Розставля́ти (розста́вити) сі́ті кому; Лови́ти в сі́ті кого — намагатися перехитрити кого-небудь, піймати когось на чомусь.

— Цієї людини ніколи не зустрічала, — тихо ронить слова Тамара.— Ну що ви? — Геллерфорт не припиняв розставляти сіті.— Тоді оце прочитайте,— і підсовує їй папірець з надрукованими на машинці рядками (Хижняк, Тамара, 1959, 125);

Вони [слідчі] й мене ловили в сіті (Мас., Сорок.., 1957, 477);

Спліта́ти (сплести́) сі́ті див. спліта́ти.

2. чого, перен. Те саме, що сі́тка 3.

Люблю я й досі присмерки прозорі Квітневих вечорів і чорну сіть Вишневих, яблуневих верховіть (Зеров, Вибр., 1966, 43);

Любили матір всі жінки: Чоло спокійне, сіть морщинок, А очі світлі, як зірки (Мас., Сорок.., 1957, 504);

Вітрами ще не застережена Дрижить осика, як німа, А сіть дощів уже мережана Танець на листі підніма (Шпорта, Вибр., 1958, 456).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сіть — сіть іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сіть — (установ) мережа, (на обличчя) серпанок, див. вуаль, (на рибу) сіті, сітка, бредень, волок, жак, кімлач, кімля, клумля, орія, поріж, тербук, чапавка, черепчя, ятер, ятерина, ятір, див. тенета Словник чужослів Павло Штепа
  3. сіть — СІТЬ, і, ж. 1. Пристрій для ловлі риби, птахів і т. ін., зробл. з міцних ниток, які перехрещуються і закріплюються на однакових проміжках вузлами. Ой, закиньте, рибалочки, шовковую сіть, Та зловите щуку-рибу панам на обід! (І. Словник української мови у 20 томах
  4. сіть — -і, ж. 1》 Пристрій для ловлі риби, птахів і т. ін., зробл. з міцних ниток, які перехрещуються і закріплюються на однакових проміжках вузлами. || чого, перен. Складне переплетіння чого-небудь (інтриг, подій, чуток і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сіть — би́тися як (мов, на́че і т. ін.) ри́ба в саку́ (в сі́тях). Намагатися з усіх сил перебороти що-небудь складне, непосильне. Бідна Рифка билася мов риба в саку. Вона так рада була .. придумати щось дуже, дуже мудрого для свого сина (І. Фразеологічний словник української мови
  6. сіть — МЕРЕ́ЖА (пристрій з перехрещених ниток для ловлі риби, птахів тощо), СІТЬ, СІ́ТКА, НЕ́ВІД (великих розмірів); ВО́ЛОК (невелика з матнею); НЕ́РЕТ заст., КІМЛЯ́ діал. (для ловлі риби); ТКА́НКА діал. Словник синонімів української мови
  7. сіть — Сіть, сі́ті, сі́ті, сі́ттю; сі́ті, -те́й Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. сіть — Сіть, -ті ж. Сѣть. Щастя му з рук вилетіло, як птиця із сіті. Ном. № 1820. ум. сі́тка, сі́точка. Словник української мови Грінченка