1. Словник української мови в 11 томах

січкарня

СІЧКА́РНЯ, і, ж. Пристрій, механізм, признач. для різання соломи, сіна і т. ін.

Василь узявся допомагати батькові крутити січкарню (Чорн., Потік.., 1956, 353);

// Приміщення, в якому встановлено цей пристрій, механізм.

Думав [Потап], що треба врізати січки, міркував, коли краще околоти одвезти в січкарню (Коцюб., II, 1955, 278).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. січкарня — січка́рня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. січкарня — СІЧКА́РНЯ, і, ж. Пристрій, механізм, признач. для різання соломи, сіна і т. ін. Василь узявся допомагати батькові крутити січкарню (С. Чорнобривець); // Приміщення, в якому встановлено цей пристрій, механізм. Словник української мови у 20 томах
  3. січкарня — -і, ж. Пристрій, механізм, признач. для різання соломи, сіна і т. ін. || Приміщення, в якому встановлено цей пристрій, механізм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. січкарня — Січка́рня, -ні, -нею; -ка́рні, -ка́рень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. січкарня — Січкарня, -ні ж. Соломорѣзка. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка