1. Словник української мови в 11 томах

такання

ТА́КАННЯ¹, я, с., розм. Дія за знач. та́кати¹.

ТА́КАННЯ², я, с., розм. Дія за знач. та́кати².

Сидів він тихо, перелякано вслухався в глухі вибухи гранат і такання кулеметів (Збан., Т. Шашло, 1949, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. такання — та́кання 1 іменник середнього роду підтакування розм. та́кання 2 іменник середнього роду короткі звуки розм. Орфографічний словник української мови
  2. такання — ТА́КАННЯ¹, я, с., розм. Дія за знач. та́кати¹. – Ага, так, – сказав Ситник, і важко було розібрати: просте вдоволення чи прихована загроза пролунали в цьому короткому таканні (П. Словник української мови у 20 томах
  3. такання — I -я, с., розм. Дія за знач. такати I. II -я, с., розм. Дія за знач. такати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. такання — Та́кання, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)