1. Словник української мови в 11 томах

талалайка

ТАЛАЛА́ЙКА, и, ж.

1. розм., рідко. Те саме, що балала́йка.

— Старі на словах, — як на цимбалах, а на ділі — як на талалайці (Н.-Лев., III, 1956, 70).

2. зневажл. Жін. до талала́й.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. талалайка — талала́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. талалайка — ТАЛАЛА́ЙКА, и, ж. 1. розм., рідко. Те саме, що балала́йка. – Старі на словах, – як на цимбалах, а на ділі – як на талалайці (І. Нечуй-Левицький). 2. зневажл. Жін. до талала́й. Словник української мови у 20 томах
  3. талалайка — -и, ж. 1》 розм., рідко. Те саме, що балалайка. 2》 зневажл. Жін. до талалай. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. талалайка — Талалайка, -ки ж. 1) Болтунья. Баба-талалайка. 2) Особый родъ пѣсни. Гол. IV. 485. Словник української мови Грінченка