1. Словник української мови в 11 томах

талан

ТАЛА́Н, у, ч.

1. Доля, життєвий шлях кого-небудь.

Ой, світе мій ясний, світе мій прекрасний, Який мій талан нещасний! (Укр.. лір. пісні, 1958, 269);

— Пожила я з ним два роки та й овдовіла. Отакий мій талан (Н.-Лев., II, 1956, 111);

// Щаслива доля, щастя.

Нудно йому На чужому полі! Всього надбав, роботяга, Та не придбав далі! Талану того святого… (Шевч., II, 1953, 106);

[Ганна:] Накликай талану, а безталання й само тебе здиба! (Кроп., II, 1958, 36);

— Та незабаром кинув я Конецпольських і подався до Києва, до Аксака. Але й там не знайшов я талану… (Тулуб, Людолови, І, 1957, 70);

// Успіх, удача.

Старший брат і ні гадки собі: лежить та загріба гроші лопатою — усе йому бог дає, а менший працює, як риба об лід побивається, а нічого не вдіє, ні в чому нема йому талану (Стор., І, 1957, 31);

— Ні, немає щастя й талану бідним на сьому світі і не буде ніколи! — рішила вона (Мирний, III, 1954, 78).

2. Те саме, що тала́нт 1; хист.

— А ти прочитай [«Кобзаря»], то сама побачиш, як чоловік з таланом може орудувати тією простою мовою (Мирний, IV, 1955, 340);

Десь, колись, в якійсь країні Пробував поет нещасний, Тільки й мав талан до віршів Не позичений, а власний (Л. Укр., І, 1951, 363);

— Максиму бути головою, — Казали люди у селі, — Талан у хлопця до землі (Стельмах, V, 1963, 55).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. талан — талан – талант, здібний – здатний Це пароніми, близькі за звучанням, але різні за значенням. І тому часом не лише в усному мовленні, а й на письмі їх плутають. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. талан — тала́н іменник чоловічого роду доля Орфографічний словник української мови
  3. талан — див. ДОЛЯ; п! ТАЛАНТ. Словник синонімів Караванського
  4. талан — Талан і талант «Автор не без талану, але йому не вистачає ще життєвого досвіду й уміння організувати набуті спостереження», — читаємо в критичній статті й саме тому, що в ній мовиться про письменника та його здібності, бачимо помилку... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  5. талан — ТАЛА́Н, у, ч. 1. Доля, життєвий шлях кого-небудь. Ой, світе мій ясний, світе мій прекрасний, Який мій талан нещасний! (з народної пісні); – Пожила я з ним два роки та й овдовіла. Отакий мій талан (І. Нечуй-Левицький); // Щаслива доля, щастя. Словник української мови у 20 томах
  6. талан — -у, ч. 1》 Доля, життєвий шлях кого-небудь. || Щаслива доля, щастя. || Успіх, удача. 2》 Те саме, що талант 2); хист. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. талан — ДО́ЛЯ (хід подій, напрям життєвого шляху людини, обставини її життя), ТАЛА́Н, ЖЕ́РЕБ, ЩА́СТЯ фольк., СУДЬБА́ розм., ФОРТУ́НА розм., ПЛАНЕ́ТА розм., заст., ПЛАНИ́ДА розм., заст., УДІ́Л заст., уроч., ПАЙ заст. Ой погляну я на поле, — Поле чистеє дріма... Словник синонімів української мови
  8. талан — Тала́н, -ну́, -но́ві, -ла́не! (доля, хист) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. талан — Талан, -ну м. Судьба, счастье. Не то талан, що лежить, а то, що біжить. Ном. № 7231. І талан, і безталанне все, каже, від Бога. Шевч. Вже як кому на сім світі не талан, щастя-долі нема.... Г. Барв. 119. Словник української мови Грінченка