талан

талан – талант, здібний – здатний

Це пароніми, близькі за звучанням, але різні за значенням. І тому часом не лише в усному мовленні, а й на письмі їх плутають. Як ось в одному з сучасних художніх творів: “ – Максиму бути головою, – казали люди в селі, – талан у нього до землі”. Зрозуміло, що тут має стояти іменник талант. А талан означає “доля, життєвий шлях, щастя, успіх, удача”. Таке його вживання йде з фольклору, згадаймо, наприклад: “Ой світе мій ясний, світе прекрасний, Який мій талан нещасний” (народна пісня). Цей самий зміст вкладали в нього й українські класики: “Нащо мені врода, Коли нема долі, нема талану” (Тарас Шевченко), “А менший працює, як риба об лід побивається, та нічого не вдіє, ні в чому нема йому талану” (Олекса Стороженко). Від цього іменника походить і дієслово таланить.

Талант – видатні природні здібності, що виявляються в тій чи тій галузі науки, мистецтва, в інших видах людської діяльності; хист, обдаровання. “Наша Настя має талант і охоту до музики” (Іван Нечуй-Левицький). Так називають і того, кому властиві ці якості. “Ви не знаєте, скільки то у нас талантів молодих” (Василь Стефаник). Коли в людини нема таланту, кажуть, що вона неталановита, а не безталанна. Безталанний – це нещасний, знедолений. “А я бідний, безталанний, Без пари, без хати, Не довелось мені в світі Весело співати” (народна пісня). “А ти, моя Україно, безталанна вдово” (Тарас Шевченко). Безталання – гірка, лиха доля; недоля. “Розвіялося оплакане всіма віками дівоче безталання” (Кость Гордієнко).

До речі, прикметник здібний, що теж вказує на обдарованість особи, нерідко сплутують з прикметником здатний (спроможний на щось, зугарний). Помилка зумовлена тим, що в російській мові обидва значення передаються одним словом – способный.

У літературі натрапляємо на непоодинокі випадки використання в значенні “обдарований” прикметника здатний. У наш час це сприймається як порушення норми.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. талан — тала́н іменник чоловічого роду доля Орфографічний словник української мови
  2. талан — див. ДОЛЯ; п! ТАЛАНТ. Словник синонімів Караванського
  3. талан — Талан і талант «Автор не без талану, але йому не вистачає ще життєвого досвіду й уміння організувати набуті спостереження», — читаємо в критичній статті й саме тому, що в ній мовиться про письменника та його здібності, бачимо помилку... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  4. талан — ТАЛА́Н, у, ч. 1. Доля, життєвий шлях кого-небудь. Ой, світе мій ясний, світе мій прекрасний, Який мій талан нещасний! (з народної пісні); – Пожила я з ним два роки та й овдовіла. Отакий мій талан (І. Нечуй-Левицький); // Щаслива доля, щастя. Словник української мови у 20 томах
  5. талан — -у, ч. 1》 Доля, життєвий шлях кого-небудь. || Щаслива доля, щастя. || Успіх, удача. 2》 Те саме, що талант 2); хист. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. талан — ДО́ЛЯ (хід подій, напрям життєвого шляху людини, обставини її життя), ТАЛА́Н, ЖЕ́РЕБ, ЩА́СТЯ фольк., СУДЬБА́ розм., ФОРТУ́НА розм., ПЛАНЕ́ТА розм., заст., ПЛАНИ́ДА розм., заст., УДІ́Л заст., уроч., ПАЙ заст. Ой погляну я на поле, — Поле чистеє дріма... Словник синонімів української мови
  7. талан — Тала́н, -ну́, -но́ві, -ла́не! (доля, хист) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. талан — ТАЛА́Н, у, ч. 1. Доля, життєвий шлях кого-небудь. Ой, світе мій ясний, світе мій прекрасний, Який мій талан нещасний! (Укр.. лір. пісні, 1958, 269); — Пожила я з ним два роки та й овдовіла. Отакий мій талан (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. талан — Талан, -ну м. Судьба, счастье. Не то талан, що лежить, а то, що біжить. Ном. № 7231. І талан, і безталанне все, каже, від Бога. Шевч. Вже як кому на сім світі не талан, щастя-долі нема.... Г. Барв. 119. Словник української мови Грінченка