1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

тактовний

тактовний – тактичний

Очевидно, помилки у вживанні цих слів спричиняє міжмовна омонімія: російське тактичный відповідає українському тактовний, а українське тактичний – російському тактический. Аби їх не плутати, маємо знати, що означає кожен з прикметників.

Тактовний (від такт) – який володіє чуттям міри, вмінням поводитися, як годиться вихованій людині. Тактовне пояснення, тактовний керівник.

Тактичний – який стосується тактики, цебто сукупності прийомів або способів, використовуваних для досягнення мети чи здійснення певної бойової операції. “Відступ міг диктуватися і тактичними міркуваннями” (Іван Ле). Найчастіше вживається у словосполученнях тактичне мистецтво, тактична боротьба, тактична схема, тактична перевага, тактичний маневр, тактичний прорахунок тощо.

Хоча можна натрапити на тактичний у контексті, що зумовлює значення “делікатний, гречний”. Приміром, кажуть тактичний вихователь, треба: тактовний.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тактовний — такто́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тактовний — Коректний, ОБХІДЛИВИЙ; ім. ТАКТОВНІСТЬ, ТАКТ, культура поведінки. Словник синонімів Караванського
  3. тактовний — див. вихований Словник синонімів Вусика
  4. тактовний — Ґречний, див. приличний, солідний Словник чужослів Павло Штепа
  5. тактовний — ТАКТО́ВНИЙ, а, е. Який володіє почуттям міри, такту (див. такт²). Він є тонкий, тактовний мужчина (О. Кобилянська); Я ж не вважав тактовним виявляти яке-небудь здивування з цього приводу (М. Грушевський); Я оцінив його делікатність. Словник української мови у 20 томах
  6. тактовний — -а, -е. Який володіє почуттям міри, такту (див. такт II). || Який здійснюється з дотриманням такту (див. такт II). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. тактовний — такто́вний [від такт (2)] той, що володіє почуттям міри, вміє поводитися, дотримуючись відповідних норм. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. тактовний — Такто́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. тактовний — ТАКТО́ВНИЙ, а, е. Який володіє почуттям міри, такту ( див. такт²). Він є тонкий, тактовний мужчина (Коб., III, 1956, 324); Я оцінив його делікатність. Що не говори, людина тактовна, вміє сказати слово, доторкується до живої рани обережно (Збан., Малин. Словник української мови в 11 томах