1. Словник української мови у 20 томах

тактовний

ТАКТО́ВНИЙ, а, е.

Який володіє почуттям міри, такту (див. такт²).

Він є тонкий, тактовний мужчина (О. Кобилянська);

Я ж не вважав тактовним виявляти яке-небудь здивування з цього приводу (М. Грушевський);

Я оцінив його делікатність. Що не говори, людина тактовна, вміє сказати слово, доторкується до живої рани обережно (Ю. Збанацький);

Своєю розумною, тактовною й послідовно проведеною політикою він [Мазепа] зміцнив свій авторитет серед старшин (з наук. літ.);

// Який здійснюється з дотриманням такту (див. такт²).

Павло Тичина – незрівнянний майстер умілого, розумного й тактовного використання елементів народної мови (М. Рильський);

З перших кроків уже маємо дати відчути йому, що опинився він у колективі людей вимогливих, але й справедливих, доброзичливих, тактовних... (О. Гончар);

Скоріше це були дружні поради й підказки, завжди своєчасні, доречні і дуже тактовні (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тактовний — тактовний – тактичний Очевидно, помилки у вживанні цих слів спричиняє міжмовна омонімія: російське тактичный відповідає українському тактовний, а українське тактичний – російському тактический. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. тактовний — такто́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. тактовний — Коректний, ОБХІДЛИВИЙ; ім. ТАКТОВНІСТЬ, ТАКТ, культура поведінки. Словник синонімів Караванського
  4. тактовний — див. вихований Словник синонімів Вусика
  5. тактовний — Ґречний, див. приличний, солідний Словник чужослів Павло Штепа
  6. тактовний — -а, -е. Який володіє почуттям міри, такту (див. такт II). || Який здійснюється з дотриманням такту (див. такт II). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. тактовний — такто́вний [від такт (2)] той, що володіє почуттям міри, вміє поводитися, дотримуючись відповідних норм. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. тактовний — Такто́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. тактовний — ТАКТО́ВНИЙ, а, е. Який володіє почуттям міри, такту ( див. такт²). Він є тонкий, тактовний мужчина (Коб., III, 1956, 324); Я оцінив його делікатність. Що не говори, людина тактовна, вміє сказати слово, доторкується до живої рани обережно (Збан., Малин. Словник української мови в 11 томах