тактовний

Коректний, ОБХІДЛИВИЙ; ім. ТАКТОВНІСТЬ, ТАКТ, культура поведінки.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

тактовний — тактовний – тактичний Очевидно, помилки у вживанні цих слів спричиняє міжмовна омонімія: російське тактичный відповідає українському тактовний, а українське тактичний – російському тактический. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
тактовний — такто́вний прикметник Орфографічний словник української мови
тактовний — див. вихований Словник синонімів Вусика
тактовний — Ґречний, див. приличний, солідний Словник чужослів Павло Штепа
тактовний — ТАКТО́ВНИЙ, а, е. Який володіє почуттям міри, такту (див. такт²). Він є тонкий, тактовний мужчина (О. Кобилянська); Я ж не вважав тактовним виявляти яке-небудь здивування з цього приводу (М. Грушевський); Я оцінив його делікатність. Словник української мови у 20 томах
тактовний — -а, -е. Який володіє почуттям міри, такту (див. такт II). || Який здійснюється з дотриманням такту (див. такт II). Великий тлумачний словник сучасної мови
тактовний — такто́вний [від такт (2)] той, що володіє почуттям міри, вміє поводитися, дотримуючись відповідних норм. Словник іншомовних слів Мельничука
тактовний — Такто́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
тактовний — ТАКТО́ВНИЙ, а, е. Який володіє почуттям міри, такту ( див. такт²). Він є тонкий, тактовний мужчина (Коб., III, 1956, 324); Я оцінив його делікатність. Що не говори, людина тактовна, вміє сказати слово, доторкується до живої рани обережно (Збан., Малин. Словник української мови в 11 томах