тал

Значення в інших словниках

1. тал — тал 1 іменник чоловічого роду таловина рідко тал 2 іменник чоловічого роду верболіз Орфографічний словник української мови
2. тал — див. проталина Словник синонімів Вусика
3. Тал — III талос, -а, ч., міф. 1》 Мідний велетень на Кріті, що відганяв від острова чужинців. 2》 Одне з імен сина Дедалової сестри Пердіка, який перевершив свого дядька в майстерності. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тал — ТАЛ¹, у, ч., рідко. Те саме, що талови́на́. ТАЛ², у, ч. Те саме, що верболі́з. Талами вийду понад Уралом На степ широкий (Т. Шевченко); З далеких гір потягло вітром – листя талу зашелестіло тихо, сумно (О. Десняк). Словник української мови у 20 томах
5. тал — ТАЛОВИ́НА́ (ділянка землі, з якої зійшов сніг), ПРОТА́ЛИНА, ПІДТА́ЛИНА, ЛИ́СИНА розм., ТАЛ розм., ВИ́ТАЛИНА розм., ПРОТА́ВКА розм.; ТА́ЛИК (у зоні вічної мерзлоти). Жайворонки поселяються на ланах, на таловинах (О. Словник синонімів української мови
6. тал — ТАЛ¹, у, ч., рідко. Те саме, що талови́на́. ТАЛ², у, ч. (Sа1іх репtапdrа L.). Те саме, що верболі́з. Талами вийду понад Уралом На степ широкий (Шевч., II, 1963. 64); З далеких гір потягло вітром — листя талу зашелестіло тихо, сумно (Десняк, II, 1955, 29). Словник української мови в 11 томах
7. тал — Тал, -лу м. Проталина. Левч. 132. талом талуви́ти — ѣхать саньми по протаявшему снѣгу. Левч. 132. Словник української мови Грінченка