тамарикс

ТАМАРИ́КС, у, ч. (Татаrіх L.). Південна кущова рослина з дрібними лускоподібними листочками й дрібними, зібраними в мітелку квітками; росте на піщаних і засолених грунтах.

Під деревами вже глибоко осів сніг, інколи біля відхуканих окоренків проглядали цупкі зелені хрещики барвінку або червонаві прутики тамариксу (Стельмах, І, 1962, 217);

На барханах добре ростуть саксаул, тамарикс і деякі трави (Фіз. геогр., 5, 1956, 111).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тамарикс — тамари́кс іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. тамарикс — ТАМАРИ́КС, у, ч. Південна кущова рослина з дрібними лускоподібними листочками й дрібними, зібраними в мітелку квітками; росте на піщаних і засолених ґрунтах. Словник української мови у 20 томах
  3. тамарикс — -у, ч. Південна кущова рослина з дрібними лускоподібними листочками й дрібними, зібраними в мітелку квітками; росте на піщаних і засолених ґрунтах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тамарикс — тамари́кс, тамари́ск (лат. tamarix) рід деревних і кущових рослин. Поширені переважно в пустелях, напівпустелях і степах Європи, Азії та Африки. Використовують як паливо, для закріплення пісків, створення живоплотів тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. тамарикс — Пустельна та приморська рослина, кущ родини тамариксових; Пд. Європа, Зх. і Центр. Азія, Пн.-Сх. Африка; листки дрібненькі, лускуваті; грудочки затверділого соку утворюють тамариксову манну; використовують для закріплення ґрунтів, створення живоплотів... Універсальний словник-енциклопедія
  6. тамарикс — Тамарикс, -ксу м. раст. Tamarix tentrandra Rall. ЗЮЗО. І. 138. Словник української мови Грінченка