тамарикс
тамари́кс
-у, ч.
Південна кущова рослина з дрібними лускоподібними листочками й дрібними, зібраними в мітелку квітками; росте на піщаних і засолених ґрунтах.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тамарикс — тамари́кс іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
- тамарикс — ТАМАРИ́КС, у, ч. Південна кущова рослина з дрібними лускоподібними листочками й дрібними, зібраними в мітелку квітками; росте на піщаних і засолених ґрунтах. Словник української мови у 20 томах
- тамарикс — тамари́кс, тамари́ск (лат. tamarix) рід деревних і кущових рослин. Поширені переважно в пустелях, напівпустелях і степах Європи, Азії та Африки. Використовують як паливо, для закріплення пісків, створення живоплотів тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- тамарикс — Пустельна та приморська рослина, кущ родини тамариксових; Пд. Європа, Зх. і Центр. Азія, Пн.-Сх. Африка; листки дрібненькі, лускуваті; грудочки затверділого соку утворюють тамариксову манну; використовують для закріплення ґрунтів, створення живоплотів... Універсальний словник-енциклопедія
- тамарикс — ТАМАРИ́КС, у, ч. (Татаrіх L.). Південна кущова рослина з дрібними лускоподібними листочками й дрібними, зібраними в мітелку квітками; росте на піщаних і засолених грунтах. Словник української мови в 11 томах
- тамарикс — Тамарикс, -ксу м. раст. Tamarix tentrandra Rall. ЗЮЗО. І. 138. Словник української мови Грінченка