тамбурин
ТАМБУРИ́Н, а, ч. Музичний ударний інструмент; вид бубна.
І одна з них, мов Дебора, Танцювала з тамбурином І Ласкара вихваляла, Що забив ведмедя злого (Л. Укр., IV, 1954, 197);
Сопілки й тамбурини Глухий одмінюють мотив, Дівча з серпом блискучим лине, Увінчуючи свято жнив (Рильський, Дал. Небосхили, 1959, 84).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тамбурин — тамбури́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- тамбурин — Бубен Словник чужослів Павло Штепа
- тамбурин — (фр. tambоurin — барабанчик) — 1. Народний ударний музичний інструмент невизначеної висоти звуку з родини двобічних мембранофонів, що походить з Провансу (Франція). Словник-довідник музичних термінів
- тамбурин — ТАМБУРИ́Н, а, ч. 1. Музичний ударний інструмент, різновид невеликого барабана з подовженим корпусом, т. зв. провансальський барабан; вид бубна. Словник української мови у 20 томах
- тамбурин — -а, ч. 1》 Музичний ударний інструмент; вид бубна. 2》 Старовинний французький танець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тамбурин — тамбури́н (франц. tambourin, італ. tamburino) 1. Ударний музичний інструмент, різновид барабана. 2. Назва бубна в російській музичній літературі. 3. Старовинний французький народний танок. Словник іншомовних слів Мельничука