1. Словник української мови в 11 томах

таранити

ТАРА́НИТИ, ню, ниш, недок. і док., перех.

1. тільки недок., іст. Бити тараном (у 1 знач.).

Таранити фортечні мури.

2. тільки недок. Пробивати що-небудь наскрізь; трощити.

Маковейчик.. радісно вигукнув: — Самохідки! Самохідки йдуть на поміч! Таранитимуть стіну! (Гончар, III, 1959, 242).

3. військ. Розбивати, трощити, застосовуючи таран (у 3 знач.).

Безстрашні льотчики радянські таранили літаки ворожі (Тич., III, 1957, 164);

*Образно. Слова вилітали у них з швидкістю надзвичайною. Один проти одного. Здавалося, вони на льоту таранили одне одного (Довж., III, 1960, 357);

*У порівн. Він крокує, випнувши груди з такою силою, ніби збирається когось таранити (Добр., Ол. солдатики, 1961, 42).

4. військ. Проривати фронт ворога тараном (у 5 знач.).

Пошкодував Леонід, що нема зараз при ньому отих славних його «сухопутних крейсерів» [бронепоїздів].., які так чесно таранили своїми лобами.. шлях вперед (Гончар, II, 1959, 281).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. таранити — тара́нити дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. таранити — Бити, вибивати, вибити, повибивати, пробивати, пробити, попробивати, розбивати, розбити, порозбивати Словник чужослів Павло Штепа
  3. таранити — ТАРА́НИТИ, ню, ниш, недок. і док., що. 1. тільки недок., іст. Бити тараном (у 1 знач.). Таранити фортечні мури. 2. тільки недок. Пробивати що-небудь наскрізь; трощити. Маковейчик .. радісно вигукнув: – Самохідки! Самохідки йдуть на поміч!... Словник української мови у 20 томах
  4. таранити — -ню, -ниш, недок. і док., перех. 1》 тільки недок., іст. Бити тараном (у 1 знач.). 2》 тільки недок. Пробивати що-небудь наскрізь; трощити. 3》 військ. Розбивати, трощити, застосовуючи таран (у 3 знач.). 4》 військ. Проривати фронт ворога тараном (у 5 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. таранити — ПРОБИВА́ТИ (ударами, натиском утворювати в чомусь отвір, рану, прохід тощо), ПРОЛО́МЛЮВАТИ (ПРОЛА́МУВАТИ), ПРОШИБА́ТИ розм.; ПРОСА́ДЖУВАТИ, ПРОВА́ЛЮВАТИ (докладаючи великих зусиль); ПРОТИКА́ТИ, ТАРА́НИТИ, ПРОСТРО́МЛЮВАТИ, ПРОТАРА́НЮВАТИ, ПРОШИВА́ТИ... Словник синонімів української мови