таїтися

ТАЇ́ТИСЯ, таю́ся, таї́шся, недок.

1. перев. з чим. Приховуючи що-небудь від когось, мовчати; тримати щось у таємниці.

Бідний козак таївсь од усіх із своїм коханням (П. Куліш, Вибр., 1969, 99);

Домна падала коло чоловіка, розпитувалась: — Що тобі, Семене? Чого сумуєш? Не таїся з лихом передо мною! (Коцюб., І, 1955, 112);

[Ярчук (сердечно):] Знаєш що, Романе… Ми друзі. Ми не можемо таїтись один від одного (Мик., І, 1957, 399).

2. в кому — чому. Бути непомітним, не виявлятися зовні; існувати в прихованому вигляді.

І ніхто й не підозрівав, що в нім дрімав і таїться такий адміністративний геній! (Фр., III, 1950, 81);

Народе мій! В далекім листопаді, за Леніним шикуючись в полки… Відчув ти грізну, титанічну силу, Яка в тобі таїлась з давнини (Гірник, Сонце.., 1958, 5);

Під думи народні настроював свою ліру Кобзар, тому й оживало в його піснях все, що таїлося в серці народу (Слово про Кобзаря, 1961, 43).

3. Ховатися де-небудь, намагаючись бути непомітним.

Хоч прірва знову, хоча в чагарнику таїться вовкулака, опівночі ввійду туди (У. Кравч., Вибр., 1958, 291);

Ніколи я не знав, що так люблю — До болю, до смертельного жалю — Понад Дніпром сріблисті верболози, ..Бур’ян в напівзасипанім рову, Де часом вальдшнеп, поетична птиця, Між листям жовтим від стрільця таїться (Рильський, II, 1960, 278);

// Бути десь захованим, непомітним.

У холодку, поміж горбами, таївся монастир святий (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 187).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. таїтися — таї́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. таїтися — Критися, ховатися; (в чому) приховано існувати, приховуватися. Словник синонімів Караванського
  3. таїтися — див. ховатися Словник синонімів Вусика
  4. таїтися — [тайітиес'а] -йус'а, -йіс':а, -йіц':а, -йімос'а, -йітес'а, -йац':а Орфоепічний словник української мови
  5. таїтися — ТАЇ́ТИСЯ, таю́ся, таї́шся, недок. 1. перев. з чим. Приховуючи що-небудь від когось, мовчати; тримати щось у таємниці. Бідний козак таївсь од усіх із своїм коханням (П. Куліш); Домна падала коло чоловіка, розпитувалась: – Що тобі, Семене? Чого сумуєш?... Словник української мови у 20 томах
  6. таїтися — таюся, таїшся, недок. 1》 перев. з чим. Приховуючи що-небудь від когось, мовчати; тримати щось у таємниці. 2》 в кому – чому. Бути непомітним, не виявлятися зовні; існувати в прихованому вигляді. 3》 Ховатися де-небудь, намагаючись бути непомітним. || Бути десь захованим, непомітним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. таїтися — ПРИХО́ВУВАТИ що (не виявляти, не показувати, тримати в таємниці), ХОВА́ТИ, ХОВА́ТИСЯ з чим, ПРИХО́ВУВАТИСЯ з чим, ЗАХО́ВУВАТИ, ТАЇ́ТИ, ТАЇ́ТИСЯ з чим, УТА́ЮВАТИ (ВТА́ЮВАТИ), ПРИТА́ЮВАТИ рідше, УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), ПРИКРИВА́ТИ, МАСКУВА́ТИ... Словник синонімів української мови
  8. таїтися — Таїтися, таюся, -їшся гл. Скрываться, не обнаруживаться. Що зробила — не таїсь, признайсь лучче. Як ми не таїлись од матері, а вона таки провідалась про наш гріх. Стор. МПр. 35. Словник української мови Грінченка