1. Словник української мови в 11 томах

тверезо

ТВЕРЕ́ЗО. Присл. до твере́зий 1, 3.

— Пане богослове, та то ж ви! — вигукнув хтось не зовсім тверезо (Вільде, Сестри.., 1958, 3);

Я вже не в літах наївних і засліплених коханців і можу про таку делікатну матерію, як любов, говорити тверезо (Фр., І, 1955, 27);

Зараз тверезо оцінював [Захар] труднощі конкурсних іспитів,.. був вибагливий до себе (Ле, Право.., 1957, 73);

Через страх, який гнав його якомога далі від міста, Вадим Успенський був уже не здатний мислити тверезо (Панч, В дорозі, 1959, 58).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тверезо — твере́зо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. тверезо — ТВЕРЕ́ЗО. Присл. до твере́зий 1, 3. – Пане богослове, та то ж ви! – вигукнув хтось не зовсім тверезо (Ірина Вільде); Я вже не в літах наївних і засліплених коханців і можу про таку делікатну матерію, як любов, говорити тверезо (І. Словник української мови у 20 томах
  3. тверезо — Присл. до тверезий 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тверезо — диви́тися твере́зими очи́ма (твере́зо) на кого—що. Сприймати, оцінювати кого-, що-небудь об’єктивно, реально. На оточуючий світ варто дивитися тверезими очима (З усн. мови). Фразеологічний словник української мови
  5. тверезо — РОЗУ́МНО (у відповідності з вимогами розуму), РОЗСУ́ДЛИВО, МУ́ДРО, РОЗВА́ЖЛИВО, ТВЕРЕ́ЗО, РОЗВА́ЖНО рідше, РОЗСУ́ДНО рідше, ЗМУ́ДРА діал. Словник синонімів української мови
  6. тверезо — Тверезо нар. Трезво. К. Бай. 153. Словник української мови Грінченка