1. Словник синонімів української мови

тверезо

РОЗУ́МНО (у відповідності з вимогами розуму), РОЗСУ́ДЛИВО, МУ́ДРО, РОЗВА́ЖЛИВО, ТВЕРЕ́ЗО, РОЗВА́ЖНО рідше, РОЗСУ́ДНО рідше, ЗМУ́ДРА діал. — Налагодження трудової дисципліни, — думав Дорош, — це організаційна справа, але є ще й інший бік — економічний стан артілі.. Тут треба господарського ока, щоб розумно розставити робочу силу (Григір Тютюнник); Хотілося, щоб він виступив сьогодні на зборах, щоб усі почули його, він може розсудливо говорити (А. Хижняк); Він (лановий) розсудливо, по-людськи, пояснює і Євдокимові, й Олені. — Думаєте, наш пан уже й не розбирається, хто навмисне збитки робить. Все він знає до найменшої кришечки (М. Стельмах); Ївга й тут мудро зробила; що пани у городі грошей їм надавали, вона на весілля не дала всіх прогуляти (Г. Квітка-Основ'яненко); (Дарвуд:) Друзі! Ми ж не відмовляємось. Ми кажемо: допоможемо вам, тільки слід робити все розважно (Мирослав Ірчан); — Ти змудра мені відповідаєш, бо ти був у криміналі, та там тебе розуму навчили (В. Стефаник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тверезо — твере́зо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. тверезо — ТВЕРЕ́ЗО. Присл. до твере́зий 1, 3. – Пане богослове, та то ж ви! – вигукнув хтось не зовсім тверезо (Ірина Вільде); Я вже не в літах наївних і засліплених коханців і можу про таку делікатну матерію, як любов, говорити тверезо (І. Словник української мови у 20 томах
  3. тверезо — Присл. до тверезий 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тверезо — диви́тися твере́зими очи́ма (твере́зо) на кого—що. Сприймати, оцінювати кого-, що-небудь об’єктивно, реально. На оточуючий світ варто дивитися тверезими очима (З усн. мови). Фразеологічний словник української мови
  5. тверезо — ТВЕРЕ́ЗО. Присл. до твере́зий 1, 3. — Пане богослове, та то ж ви! — вигукнув хтось не зовсім тверезо (Вільде, Сестри.., 1958, 3); Я вже не в літах наївних і засліплених коханців і можу про таку делікатну матерію, як любов, говорити тверезо (Фр. Словник української мови в 11 томах
  6. тверезо — Тверезо нар. Трезво. К. Бай. 153. Словник української мови Грінченка