1. Словник української мови в 11 томах

тема

ТЕ́МА, и, ж.

1. Коло життєвих явищ, подій, що становлять зміст твору літератури, образотворчого мистецтва тощо.

Які теми цікавили мене, можете бачити самі з моїх оповідань (Коцюб., III, 1956, 282);

Темою ми називаємо основний предмет оповідання, життєвий матеріал, обраний письменником і розроблений ним у художніх образах (Укр. літ., 8, 1957, 41);

Праця простих людей-трудівників, їхнє життя стали основною темою нашого мистецтва (Мист., 5, 1957, 3);

Тема трилогії.. — село, селяни напередодні Жовтневої революції і перших пореволюційних років (Вітч., 12, 1969, 195);

// чого. Питання, що лежить в основі наукового дослідження.

— Темою мого дипломного проекту була первинна обробка легкосереднього масла (Шовк., Інженери, 1956, 84);

Важливою темою науково-дослідної роботи лабораторії є вивчення ефективності застосування гербіцидів у боротьбі з бур’янами (Хлібороб Укр., 9, 1969, 15);

// Предмет розмови, лекції тощо.

Розмова з Аллою Михайлівною почала втомляти мене, теми у нас мінялись часто, швидко й без мети (Л. Укр., III, 1952, 607);

Року 1895 він [І. Франко] блискуче прочитав у Львівському університеті вступну лекцію на тему «Наймичка» Тараса Шевченка (Коцюб., III, 1956, 35);

Теми були дуже різноманітні; він говорив про коні, перескакував зараз на розмову про добре пиво (Март., Тв., 1954, 407);

Буває, Що заведеться в хаті суперечка На міжнародні теми чи й на інші — Багато є животрепетних тем! (Рильський, III, 1961, 118);

// Те, що є змістом навчального або контрольного завдання.

Олег Денисович оголосив теми екзаменаційної роботи і записав їх на дошці (Донч., V, 1957, 544);

Слід детально вивчити перші дві теми чергових занять у політшколах, гуртках (Рад. Укр., 27.VIII 1959, 1).

Переміни́ти те́му розмо́ви див. переміня́ти¹.

2. Музична побудова, що є основним мотивом музичного твору або його частини й служить предметом дальшого розвитку.

3. лінгв., рідко. Те саме, що основа 8.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тема — те́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тема — ТЕМА – ТЕМАТИКА Тема. Коло життєвих явищ, подій тощо, які становлять зміст твору, наукового дослідження, розмови і т. ін.: соціальна тема, цікава тема, твір на сучасну тему. Тематика. Сукупність тем: тематика наукових досліджень, історична тематика, багатство тематики. Літературне слововживання
  3. тема — (розмови) предмет; (музичного твору) головний мотив, ляйтмотив, сов. лейтмотив; (твору) про що йдеться у чому, (дослідження — ще) суть. Словник синонімів Караванського
  4. тема — [тема] -мие, д. і м. -м'і Орфоепічний словник української мови
  5. тема — (від гр. thema — те, що є основою) — музична побудова, якавиражає основну думку твору або його частини, визначаючи неповторність втілення художньо-емоційого образу. Т. є матеріалом для подальшої розробки та розвитку. Великі форми (соната, симфонія і т.д. Словник-довідник музичних термінів
  6. тема — ТЕ́МА, и, ж. 1. Коло життєвих явищ, подій, що становлять зміст твору літератури, образотворчого мистецтва тощо. Які теми цікавили мене, можете бачити самі з моїх оповідань (М. Словник української мови у 20 томах
  7. тема — И, ж. 1. Справа. Але то була інша тема, то було інше (Ю. Покальчук). ◇ Гнила тема — погана справа. Взагалі зміни — це гнила тема, особливо поїздки, які паршиво діють на психіку (А. Дністровий). 2. Річ, ідея. Словник сучасного українського сленгу
  8. тема — -и, ж. 1》 Коло життєвих явищ, подій, що становлять зміст твору літератури, образотворчого мистецтва тощо. || чого. Питання, що лежить в основі наукового дослідження. || Предмет розмови, лекції тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. тема — те́ма (від грец. τέμα – положення, основа) 1. Предмет судження або викладу. 2. Коло життєвих явищ, що їх висвітлено в літературному чи мистецькому творі. 3. Фраза, головний мотив, що є основою музичного твору. 4. Частина наукової проблеми, що обіймає одне або кілька питань. 5. Основа слова. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. Тема — М. і гол. порт Ґани; 110 тис. мшк.; сталеливарні, алюмінієві, нафтопереробні заводи; рибальство. Універсальний словник-енциклопедія
  11. тема — ОСНО́ВА лінгв. (частина слова, що є носієм його основного значення), ТЕ́МА рідко. Всі морфеми разом, за винятком флексії, або закінчення, становлять основу слова (з наукової літератури). СЮЖЕ́Т (об'єкт зображення у живописному, музичному і т. ін. Словник синонімів української мови
  12. тема — Те́ма, -ми; те́ми, тем Правописний словник Голоскевича (1929 р.)