тема

ТЕМА – ТЕМАТИКА

Тема. Коло життєвих явищ, подій тощо, які становлять зміст твору, наукового дослідження, розмови і т. ін.: соціальна тема, цікава тема, твір на сучасну тему.

Тематика. Сукупність тем: тематика наукових досліджень, історична тематика, багатство тематики.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тема — те́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тема — (розмови) предмет; (музичного твору) головний мотив, ляйтмотив, сов. лейтмотив; (твору) про що йдеться у чому, (дослідження — ще) суть. Словник синонімів Караванського
  3. тема — [тема] -мие, д. і м. -м'і Орфоепічний словник української мови
  4. тема — (від гр. thema — те, що є основою) — музична побудова, якавиражає основну думку твору або його частини, визначаючи неповторність втілення художньо-емоційого образу. Т. є матеріалом для подальшої розробки та розвитку. Великі форми (соната, симфонія і т.д. Словник-довідник музичних термінів
  5. тема — ТЕ́МА, и, ж. 1. Коло життєвих явищ, подій, що становлять зміст твору літератури, образотворчого мистецтва тощо. Які теми цікавили мене, можете бачити самі з моїх оповідань (М. Словник української мови у 20 томах
  6. тема — И, ж. 1. Справа. Але то була інша тема, то було інше (Ю. Покальчук). ◇ Гнила тема — погана справа. Взагалі зміни — це гнила тема, особливо поїздки, які паршиво діють на психіку (А. Дністровий). 2. Річ, ідея. Словник сучасного українського сленгу
  7. тема — -и, ж. 1》 Коло життєвих явищ, подій, що становлять зміст твору літератури, образотворчого мистецтва тощо. || чого. Питання, що лежить в основі наукового дослідження. || Предмет розмови, лекції тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. тема — те́ма (від грец. τέμα – положення, основа) 1. Предмет судження або викладу. 2. Коло життєвих явищ, що їх висвітлено в літературному чи мистецькому творі. 3. Фраза, головний мотив, що є основою музичного твору. 4. Частина наукової проблеми, що обіймає одне або кілька питань. 5. Основа слова. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. Тема — М. і гол. порт Ґани; 110 тис. мшк.; сталеливарні, алюмінієві, нафтопереробні заводи; рибальство. Універсальний словник-енциклопедія
  10. тема — ОСНО́ВА лінгв. (частина слова, що є носієм його основного значення), ТЕ́МА рідко. Всі морфеми разом, за винятком флексії, або закінчення, становлять основу слова (з наукової літератури). СЮЖЕ́Т (об'єкт зображення у живописному, музичному і т. ін. Словник синонімів української мови
  11. тема — Те́ма, -ми; те́ми, тем Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. тема — ТЕ́МА, и, ж. 1. Коло життєвих явищ, подій, що становлять зміст твору літератури, образотворчого мистецтва тощо. Які теми цікавили мене, можете бачити самі з моїх оповідань (Коцюб. Словник української мови в 11 томах