1. Літературне слововживання

темнити

ТЕМНИТИ – ТЕМНІТИ – ТЕМНІШАТИ

Темнити, -ню, -ниш, перех. розм. Робити щось темним, малопомітним. Тихий став віддзеркалював високе блакитне небо. Хмари, занурені в його спокійні води, темнили його (Н.Рибак).

Темніти, неперех. Ставати темним, темнішим, сутеніти тощо; виділятися темним кольором, видніти ся (про щось темне). Сніг темнів, осідав (Панас Мирний); Борис мовчав. Коли починає отак мовчати, обличчя його, Наталка це знає, темніє і стає непроникне (Вал. Шевчук); Сірий шлях зробивсь чорним і виразно темніє серед хлібів (В.Винниченко); Де-не-де темніють кущики комишів (О.Гончар).

Темнішати. Ставати темнішим; вечоріти, сутеніти. Надворі темнішає й темнішає (А.Кримський); Круг мене все більше темнішала мла (О.Олесь); Володимир іронічно посміхається, потім очі його темнішають, до нього повертається гнів (О.Довженко).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. темнити — темни́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. темнити — див. ЗАТЕМНЮВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. темнити — див. обманювати Словник синонімів Вусика
  4. темнити — ТЕМНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., що, розм. Робити темним (у 1, 2 знач.) або темнішим; затемнювати. Тихий став віддзеркалював високе блакитне небо. Хмари, занурені в його спокійні води, темнили його (Н. Рибак); // Робити малопомітним; затуляти. Словник української мови у 20 томах
  5. темнити — -ню, -ниш, недок., перех., розм. 1》 Робити темним (у 1, 2 знач.) або темнішим; затемнювати. || Робити малопомітним; затуляти. 2》 Говорити наздогад, уникаючи відвертості, правди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. темнити — ЗАТЕМНИ́ТИ (зробити щось темним або невидним, прикривши світло), ЗАТЬМИ́ТИ, ЗАТЬМА́РИТИ, ОТЬМА́РИТИ, ПОТЬМА́РИТИ, ОТЕМНИ́ТИ рідко; ПРИТЕМНИ́ТИ, ПРИТЬМА́РИТИ, ПРИТІНИ́ТИ (трохи, не зовсім). — Недок. Словник синонімів української мови
  7. темнити — ТЕМНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., перех., розм. Робити темним (у 1, 2 знач.) або темнішим; затемнювати. Тихий став віддзеркалював високе блакитне небо. Хмари, занурені в його спокійні води, темнили його (Рибак, Помилка.., 1956, 118); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  8. темнити — Темни́ти, -ню́, -ни́ш гл. Затемнять, омрачать, дѣлать темнымъ. Шейк. Словник української мови Грінченка