1. Словник синонімів української мови

темнити

ЗАТЕМНИ́ТИ (зробити щось темним або невидним, прикривши світло), ЗАТЬМИ́ТИ, ЗАТЬМА́РИТИ, ОТЬМА́РИТИ, ПОТЬМА́РИТИ, ОТЕМНИ́ТИ рідко; ПРИТЕМНИ́ТИ, ПРИТЬМА́РИТИ, ПРИТІНИ́ТИ (трохи, не зовсім). — Недок.: зате́мнювати, затемня́ти, тьми́ти, затьма́рювати, отьма́рювати, тьма́рити, темни́ти, отемня́ти, прите́мнювати, притемня́ти, притьма́рювати, приті́нювати, притіня́ти. Не підвів голови він і тоді, коли тінь упала на ту долоню, затемнивши її (Ю. Шовкопляс); Сніг ішов густий і затемнював світло ліхтарень, що слабо миготіли на рогах вулиць (І. Франко); Хто сонце спроможеться ясне затьмити? (М. Зеров); Чорні хмари тривожно копичилися на небі, тьмили стежки й доріжки (Г. Хоткевич); Вигнутий стовп пилу пройшов шляхом, затьмаривши сонце (Ю. Яновський); Голубіє небо, голубіє — Хай же дим не тьмарить далину! (М. Гірник); А хмара, вітрові затримуючи дух, Вгорі зупиниться, потьмарить виднокруг (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. темнити — темни́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. темнити — ТЕМНИТИ – ТЕМНІТИ – ТЕМНІШАТИ Темнити, -ню, -ниш, перех. розм. Робити щось темним, малопомітним. Тихий став віддзеркалював високе блакитне небо. Хмари, занурені в його спокійні води, темнили його (Н.Рибак). Темніти, неперех. Літературне слововживання
  3. темнити — див. ЗАТЕМНЮВАТИ. Словник синонімів Караванського
  4. темнити — див. обманювати Словник синонімів Вусика
  5. темнити — ТЕМНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., що, розм. Робити темним (у 1, 2 знач.) або темнішим; затемнювати. Тихий став віддзеркалював високе блакитне небо. Хмари, занурені в його спокійні води, темнили його (Н. Рибак); // Робити малопомітним; затуляти. Словник української мови у 20 томах
  6. темнити — -ню, -ниш, недок., перех., розм. 1》 Робити темним (у 1, 2 знач.) або темнішим; затемнювати. || Робити малопомітним; затуляти. 2》 Говорити наздогад, уникаючи відвертості, правди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. темнити — ТЕМНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., перех., розм. Робити темним (у 1, 2 знач.) або темнішим; затемнювати. Тихий став віддзеркалював високе блакитне небо. Хмари, занурені в його спокійні води, темнили його (Рибак, Помилка.., 1956, 118); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  8. темнити — Темни́ти, -ню́, -ни́ш гл. Затемнять, омрачать, дѣлать темнымъ. Шейк. Словник української мови Грінченка