тематика

ТЕМА́ТИКА, и, ж. Сукупність, коло тем (у 1, 2 знач.).

Багатство тематики, різноманітність жанрів і віршових форм його [І. Франка] поетичних творів воістину дивовижні (Рильський, IX, 1962, 37);

Нова тематика увійшла в пісню (Мал., Думки.., 1959, 71);

Він [О. Г. Венеціанов] перший почав брати за тематику для своїх картин побутові сцени з селянського життя (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 91);

Одним із провідних напрямів у тематиці робіт учених, які працюють у галузі технічних наук, були дослідження з проблем міцності матеріалів і елементів машин та конструкцій (Наука.., 12, 1957, 8);

Симфонії Лятошинського вражають широтою тематики, настроїв, багатством і справжньою новизною засобів мистецької виразності (Мист., 5, 1965, 10).