тенденційно

ТЕНДЕНЦІ́ЙНО. Присл. до тенденці́йний 2.

Про антів розповідає також готський історик VI ст. Йордан, який жив у Візантії. Проте до повідомлень цього автора слід ставитися з обережністю, бо викладені вони тенденційно (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 328).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тенденційно — тенденці́йно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. тенденційно — ТЕНДЕНЦІ́ЙНО. Присл. до тенденці́йний 2. Про антів розповідає також готський історик VI ст. Йордан, який жив у Візантії. Проте до повідомлень цього автора слід ставитися з обережністю, бо викладені вони тенденційно (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. тенденційно — Присл. до тенденційний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови