тенденційність
ТЕНДЕНЦІ́ЙНІСТЬ, ності, ж.
1. Наявність певної ідеї, тенденції в художньому, публіцистичному й т. ін. творі; ідейна спрямованість.
Маркс і Енгельс вперше висунули ідею партійності літератури, яку вони розуміли як найвищу форму вияву ідейності, тенденційності (Рад. літ-во, 7, 1968, 93);
З творчості українського народу ясно дається бачити властиву йому комуністичну ідейність, тенденційність у найкращому, найблагороднішому розумінні цього слова (Рильський, III, 1956, 149).
2. Упередженість, необ’єктивність.
Реакційна преса завжди відзначалася своєю необ’єктивністю, тенденційністю (Веч. Київ, 25.XII 1968, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тенденційність — тенденці́йність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- тенденційність — [теиндеин'ц’ійн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- тенденційність — ТЕНДЕНЦІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. 1. Наявність певної ідеї, тенденції в художньому, публіцистичному й т. ін. творі; ідейна спрямованість. Сучасники В. Винниченко помічали в його романах і п'єсах проповідницьке начало, оголену тенденційність (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- тенденційність — -ності, ж. 1》 Наявність певної ідеї, тенденції в художньому, публіцистичному й т. ін. творі; ідейна спрямованість. 2》 Упередженість, необ'єктивність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тенденційність — УПЕРЕ́ДЖЕННЯ (хибна думка про кого-, що-небудь без попереднього ознайомлення і відповідне ставлення), УПЕРЕ́ДЖЕНІСТЬ, ТЕНДЕНЦІ́ЙНІСТЬ, НЕОБ'ЄКТИ́ВНІСТЬ. Він боявся, що в серці баби Федори народиться підсвідоме упередження проти дівчини-приймачки (О. Словник синонімів української мови