1. Словник синонімів української мови

тенденційність

УПЕРЕ́ДЖЕННЯ (хибна думка про кого-, що-небудь без попереднього ознайомлення і відповідне ставлення), УПЕРЕ́ДЖЕНІСТЬ, ТЕНДЕНЦІ́ЙНІСТЬ, НЕОБ'ЄКТИ́ВНІСТЬ. Він боявся, що в серці баби Федори народиться підсвідоме упередження проти дівчини-приймачки (О. Донченко); Її нервувала Сергійова похмурість, його надто велика до неї підозрілість і, як їй здавалось, упередженість (Г. Епік); Тенденційність критики; — Нам, товариші, теж нецікаво проявляти до деякої міри необ'єктивність, через віщо ми й скликали педраду (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тенденційність — тенденці́йність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тенденційність — [теиндеин'ц’ійн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. тенденційність — ТЕНДЕНЦІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. 1. Наявність певної ідеї, тенденції в художньому, публіцистичному й т. ін. творі; ідейна спрямованість. Сучасники В. Винниченко помічали в його романах і п'єсах проповідницьке начало, оголену тенденційність (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. тенденційність — -ності, ж. 1》 Наявність певної ідеї, тенденції в художньому, публіцистичному й т. ін. творі; ідейна спрямованість. 2》 Упередженість, необ'єктивність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тенденційність — ТЕНДЕНЦІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. 1. Наявність певної ідеї, тенденції в художньому, публіцистичному й т. ін. творі; ідейна спрямованість. Словник української мови в 11 томах