тепліти
ТЕПЛІ́ТИ, і́є, недок.
1. Ставати теплим, теплішим ( див. те́плий 1).
Як руки на снігу В мене заколіють, Хухне теплая душа — І руки тепліють (Рудан., Тв., 1956, 135);
Камінь почав утрачати властиву йому неподатність, Став розм’якати, тепліти (Зеров, Вибр., 1966, 311);
Повітря тепліє;
// Зберігати тепло.
Тепер він з Романом заходить до кімнати, тихцем скидає чоботи і виймає листівки,.. ховає їх під подушку, на якій ще тепліє слід його голови (Стельмах, І, 1962, 438);
// безос. Про настання теплої погоди.
Надворі тепліло.
2. Горіти слабким, неясним полум’ям.
В хаті прибрано, мов на великдень, перед образами тепліє лампадка (Стельмах, І, 1962, 424).
3. перен. Виявлятися слабо, в незначній мірі; жевріти (у 4 знач.).
Голос у нього лагідний, батьківський. У зломі вуст тепліє радісна, горда усмішка (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 21).
Значення в інших словниках
- тепліти — теплі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- тепліти — Теплішати; (- свічку) ледве блимати; (- життя в тілі) жевріти, тремтіти. Словник синонімів Караванського
- тепліти — Теплішати, затеплішувати, затеплішати, позатеплішувати, потеплішувати, потеплішати, степлішувати, степлішати, постеплішувати Словник чужослів Павло Штепа
- тепліти — ТЕПЛІ́ТИ, і́є, недок. 1. Ставати теплим, теплішим (див. те́плий 1). Як руки на снігу В мене заколіють, Хухне теплая душа – І руки тепліють (С. Руданський); Камінь почав утрачати властиву йому неподатність, Став розм'якати, тепліти (М. Словник української мови у 20 томах
- тепліти — -іє, недок. 1》 Ставати теплим, теплішим (див. теплий 1)). || Зберігати тепло. 2》 безос. Про настання теплої погоди. 3》 перен. Виявлятися слабо, незначною мірою; жевріти (у 4 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- тепліти — Тепліти, -лію, -єш гл. Теплѣть. Словник української мови Грінченка