1. Словник української мови в 11 томах

теплість

ТЕ́ПЛІСТЬ, лості, ж., рідко. Те саме, що тепло́ 2, 3.

Після цілого місяця ідеальної ясності й теплості почався вітер, а далі, — як і слід було по такому початку сподіватись, — дощ (Л. Укр., V, 1956, 392);

Пелехатий нюхливо поводив носом, вловлюючи запашну теплість, випромінювану людиною (Загреб., Шепіт, 1966, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. теплість — те́плість іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. теплість — ТЕ́ПЛІСТЬ, лості, ж., рідко. Те саме, що тепло́ 2, 3. Після цілого місяця ідеальної ясності й теплості почався вітер, а далі, – як і слід було по такому початку сподіватись, – дощ (Леся Українка); Пелехатий нюхливо поводив носом... Словник української мови у 20 томах
  3. теплість — -лості, ж., рідко. Те саме, що тепло 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. теплість — ТЕПЛО́ (нагрів кого-, чого-небудь; підвищена температура чогось), ТЕПЛОТА́, ТЕПЛІ́НЬ розм., ТЕ́ПЛІСТЬ розм., ЛІ́ТЕПЛО розм. Держи голову в холоді, а ноги в теплі — будеш жить вік на землі (прислів'я); Ніч спускала вечірню теплоту, робилося холодно (І. Словник синонімів української мови
  5. теплість — Теплість, -лости ж. Теплота. Шейк. Словник української мови Грінченка