теплінь
ТЕПЛІ́НЬ, і, ж., розм.
1. Дуже тепла погода.
О ніч чудовна і чудова! Ще вчора сіявсь сніг рясний, — Сьогодні ж теплінь і понова, І проріст трав, і день ясний… (Олесь, Вибр., 1958, 32);
Ранок був лагідний, вітру — анігич [зовсім немає], теплінь — як у спасівку (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 160);
За вікном цвіли садки. Надворі стояла теплінь (Цюпа, Назустріч.., 1958, 162).
На теплі́нь — на теплу погоду.
Прокинулись уже ховрахи і свистять на теплінь (Донч., VI, 1957, 279).
2. Відносно висока температура у приміщенні.
Узимі така теплінь у хаті (Сл. Гр.);
На вулиці мороз, а в теплицях Херсонського радгоспу «Декоративні культури» теплінь (Рад. Укр., 5.I 1973, 4).
3. перев. чого. Те саме, що тепло́ 2.
По теплому дощі вгрузають босі ноги В м’яку, живу теплінь піщаної дороги (Рильський, І, 1946, 133);
Василина відчиняє сінешні двері, щулиться від холоду і його нахололої руки, що обвивається навколо її шиї, опускається на теплінь великих сонних грудей (Стельмах, І, 1962, 377);
Ледь чутна передсвітанкова прохолода вливалася в оксамитову теплінь ночі (Тулуб, В степу.., 1964, 284);
Від стерні і снопів підіймаються пахощі відволоженого жита, а зверху снується солодка теплінь липового цвіту (Стельмах, І, 1962, 580);
Приємна теплінь розливається по тілу (Хижняк, Тамара, 1959, 54);
Поступово члени мої втрачають напругу, зникає біль, дивна солодка теплінь проходить моїм тілом (Кол., На фронті.., 1959, 108).
4. перен. Душевна теплота, доброзичливість.
Яка теплінь у нього до людини, Як ніжно він торкається до ран Найтяжчих! (Рильський, II, 1956, 203);
Прилинь, моя пісне, до мене, прилинь, Як радість весняна, як серця теплінь (Забашта, Нові береги, 1950, 69);
Хороший у них тато!.. з-під попелястих вусів посмішка так і сяє, так і ллється, а в очах теплінь, лагідність (Речм., Весн. грози, 1961, 432).
Значення в інших словниках
- теплінь — теплі́нь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- теплінь — [теипл’ін'] -н'і, ор. -н':у Орфоепічний словник української мови
- теплінь — Тепло, теплина, теплість, див. теплота Словник чужослів Павло Штепа
- теплінь — ТЕПЛІ́НЬ, і, ж., розм. 1. Дуже тепла погода. О ніч чудовна і чудова! Ще вчора сіявсь сніг рясний, – Сьогодні ж теплінь і понова, І проріст трав, і день ясний... (О. Олесь); Ранок був лагідний, вітру – анігич [зовсім немає], теплінь – як у спасівку (Ю. Словник української мови у 20 томах
- теплінь — -і, ж., розм. 1》 Дуже тепла погода. 2》 Відносно висока температура у приміщенні. 3》 перев. чого. Те саме, що тепло 2). 4》 перен. Душевна теплота, доброзичливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- теплінь — I. ЛА́СКА (співчутливе, привітне, доброзичливе ставлення до кого-небудь), ЛАСКА́ВІСТЬ, ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВІСТЬ, ДОБРОТА́, ДО́БРІСТЬ, ЗИЧЛИ́ВІСТЬ, ТЕПЛОТА́, ТЕПЛО́, ТЕПЛІ́НЬ розм., ЖА́ЛУВАННЯ розм. Словник синонімів української мови
- теплінь — Теплі́нь, -лині́, -лині́, -лі́нню (непр. відм., окрім орудн., від теплиня́) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- теплінь — Теплінь, -ні ж. Тепло, теплота. У зімі така теплінь у хаті. Камен. у. Словник української мови Грінченка