теплінь

I. ЛА́СКА (співчутливе, привітне, доброзичливе ставлення до кого-небудь), ЛАСКА́ВІСТЬ, ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВІСТЬ, ДОБРОТА́, ДО́БРІСТЬ, ЗИЧЛИ́ВІСТЬ, ТЕПЛОТА́, ТЕПЛО́, ТЕПЛІ́НЬ розм., ЖА́ЛУВАННЯ розм. Пішла, попрощалась із господарями, подякувала їм за милість і за ласку (Марко Вовчок); Вона ждала од його більше привітності, ласкавості (І. Нечуй-Левицький); В кожному слові жартівниць відчувала (Ліда) доброзичливість і щирість (П. Кочура); Людина насамперед має бути доброю, і виколисувати доброту треба з дитинства (І. Цюпа); Стільки добрості було в бабусиному тоні, що Янек голосно розридався (З. Тулуб); В запитанні сина були і турбота, і надія, і та дружня зичливість, що завжди хвилювали і тішили Федора Архиповича (Н. Рибак); В словах Гармашихи сьогодні чомусь бракувало звичайної душевної теплоти (А. Головко); "До підступних, до лукавих, безсердечних, до недобрих і добрих — до всіх вона має в душі запас материнського тепла..." (О. Гончар); Хороший у них тато! ..з-під попелястих вусів посмішка так і сяє, так і ллється, а в очах теплінь, лагідність (В. Речмедін); Маруся не знала жалування в цій сім'ї (Б. Грінченко).

ТЕПЛО́ (нагрів кого-, чого-небудь; підвищена температура чогось), ТЕПЛОТА́, ТЕПЛІ́НЬ розм., ТЕ́ПЛІСТЬ розм., ЛІ́ТЕПЛО розм. Держи голову в холоді, а ноги в теплі — будеш жить вік на землі (прислів'я); Ніч спускала вечірню теплоту, робилося холодно (І. Ле); Теплінь вагона поступово розморювала мисливців (О. Сизоненко); Голубою повінню Дніпра, сяючи зарошеним намистом, з луговими пахощами трав літепло іде у рідне місто (Д. Луценко).

ТЕПЛО́ (тепла погода), ТЕПЛІ́НЬ розм., ТЕПЛИНА́ діал. Дітвора раділа весні, теплу і звільненню від хатнього ув'язнення (О. Довженко); За вікном цвіли садки. Надворі стояла теплінь (І. Цюпа); Ще скрізь сніг біліє, а весняна теплина вже орудує (Марко Вовчок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. теплінь — теплі́нь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. теплінь — [теипл’ін'] -н'і, ор. -н':у Орфоепічний словник української мови
  3. теплінь — Тепло, теплина, теплість, див. теплота Словник чужослів Павло Штепа
  4. теплінь — ТЕПЛІ́НЬ, і, ж., розм. 1. Дуже тепла погода. О ніч чудовна і чудова! Ще вчора сіявсь сніг рясний, – Сьогодні ж теплінь і понова, І проріст трав, і день ясний... (О. Олесь); Ранок був лагідний, вітру – анігич [зовсім немає], теплінь – як у спасівку (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. теплінь — -і, ж., розм. 1》 Дуже тепла погода. 2》 Відносно висока температура у приміщенні. 3》 перев. чого. Те саме, що тепло 2). 4》 перен. Душевна теплота, доброзичливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. теплінь — Теплі́нь, -лині́, -лині́, -лі́нню (непр. відм., окрім орудн., від теплиня́) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. теплінь — ТЕПЛІ́НЬ, і, ж., розм. 1. Дуже тепла погода. О ніч чудовна і чудова! Ще вчора сіявсь сніг рясний, — Сьогодні ж теплінь і понова, І проріст трав, і день ясний… (Олесь, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. теплінь — Теплінь, -ні ж. Тепло, теплота. У зімі така теплінь у хаті. Камен. у. Словник української мови Грінченка