теплінь

ТЕПЛІ́НЬ, і, ж., розм.

1. Дуже тепла погода.

О ніч чудовна і чудова! Ще вчора сіявсь сніг рясний, – Сьогодні ж теплінь і понова, І проріст трав, і день ясний... (О. Олесь);

Ранок був лагідний, вітру – анігич [зовсім немає], теплінь – як у спасівку (Ю. Смолич);

За вікном цвіли садки. Надворі стояла теплінь (І. Цюпа);

Після кількаденних дощів розпогодилось, ніжила теплінь, все довкола буяло, аж порскало соками (Ю. Мушкетик).

2. Відносно висока температура у приміщенні.

Узимі така теплінь у хаті (Сл. Б. Грінченка);

На вулиці мороз, а в теплицях Херсонського радгоспу “Декоративні культури” теплінь (з газ.).

3. перев. чого. Те саме, що тепло́ 2.

По теплому дощі вгрузають босі ноги В м'яку, живу теплінь піщаної дороги (М. Рильський);

Василина відчиняє сінешні двері, щулиться від холоду і його нахололої руки, що обвивається навколо її шиї, опускається на теплінь великих сонних грудей (М. Стельмах);

Ледь чутна передсвітанкова прохолода вливалася в оксамитову теплінь ночі (З. Тулуб);

Від стерні і снопів підіймаються пахощі відволоженого жита, а зверху снується солодка теплінь липового цвіту (М. Стельмах);

Приємна теплінь розливається по тілу (А. Хижняк);

Поступово члени мої втрачають напругу, зникає біль, дивна солодка теплінь проходить моїм тілом (П. Колесник).

4. перен. Душевна теплота, доброзичливість.

Годі було шукати у цій купці конвертів хоч найменшого сліду приязні, тепліні, якихось ознак того безперечного факту, що від людини до людини вони послані (В. Підмогильний);

– Слухаюсь, товаришу начальник. І знову рука в руці, і теплінь близькості проймає обох, і гарно їм дивитись навіть на горобців, що так смішно й нелякливо купаються перед ними в пилюці. – Не знаю, як тобі й дякувати за це побачення, – сказав Віктор згодом. (О. Гончар);

Яка теплінь у нього до людини, Як ніжно він торкається до ран Найтяжчих! (М. Рильський);

Прилинь, моя пісне, до мене, прилинь, Як радість весняна, як серця теплінь (Л. Забашта);

Хороший у них тато!.. з-під попелястих вусів посмішка так і сяє, так і ллється, а в очах теплінь, лагідність (В. Речмедін).

○ (1) На теплі́нь, у знач. присл. – на теплу погоду.

Прокинулись уже ховрахи і свистять на теплінь (О. Донченко).