теревенити
ТЕРЕВЕ́НИТИ, ню, ниш, недок., перех. і неперех., розм., зневажл. Говорити дурниці, нісенітниці.
— Огонь спадає з неба, і самі свічі запалюються, — теревенив далі Копронідос (Н.-Лев., III, 1956, 375);
В Христини глухо забилося серце. — Годі, кажу, теревенити! — сердито проказала вона і, ображена, вийшла з кола дівчат (Збан., Переджнив’я, 1955, 87);
// Говорити що-небудь незначне, несерйозне, пусте.
Кованько торкнув Радюка й сказав йому: «А ходім і ми в ту гостинну [вітальню] та послухаємо, за що то теревенять оті сиві голови та духовні персони!» (Н.-Лев., І, 1956, 563);
Він вічно теревенив, розповідаючи веселі «віци» — анекдоти, співав коломийки (Тют., Вир, 1964, 352);
— Ви працюватимете зі мною, в цій лабораторії, теревенити з працівниками в інших лабораторіях у вас не буде часу (Рибак, Час.., 1960, 467).
Значення в інших словниках
- теревенити — тереве́нити дієслово недоконаного виду зневажл. Орфографічний словник української мови
- теревенити — Баляндрасити, теревені правити <�розводити>, баляндраси правити <�розпускати, торочити>, баляси точити, д. талабанити, белебенити; п! БАЗІКАТИ. Словник синонімів Караванського
- теревенити — див. говорити; просторікувати Словник синонімів Вусика
- теревенити — ТЕРЕВЕ́НИТИ, ню, ниш, недок., що і без дод., розм., зневажл. Говорити дурниці, нісенітниці. – Огонь спадає з неба, і самі свічі запалюються, – теревенив далі Копронідос (І. Нечуй-Левицький); В Христини глухо забилося серце. – Годі, кажу, теревенити!... Словник української мови у 20 томах
- теревенити — -ню, -ниш, недок., перех. і неперех., розм., зневажл. Говорити дурниці, нісенітниці. || Говорити що-небудь незначне, несерйозне, пусте. Великий тлумачний словник сучасної мови
- теревенити — БАЗІ́КАТИ розм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), РОЗБАЗІ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАТЯ́КАТИ зневажл., РОЗПАТЯ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАСТАЛА́КАТИ зневажл., ПАЩЕКУВА́ТИ зневажл., ГАЛДИ́КАТИ зневажл. Словник синонімів української мови
- теревенити — Тереве́нити, -ве́ню, -ве́ниш, -нять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- теревенити — Теревенити, -ню, -ниш гл. Разсказывать бредни, пустяки. А ще сміє теревенити моїм синам, що польська мова як не тепер, то швидко буде потрібна на Вкраїні. Левиц. І. 149. Словник української мови Грінченка