терміття
ТЕРМІ́ТТЯ, я, с. Внутрішня здерев’яніла частина стебла волокнистих рослин (льону, конопель і т. ін.), що подрібнюється й відокремлюється від волокна під час м’яття, тіпання тощо; костриця.
По вулицях, замощених нетесаними колодами, вітер носив сміття базарів, солому, сіно, терміття з конопель (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 535);
Воно [слово «паздерник»] утворилося від спільнослов’янського слова «паздер» — костриця, терміття, що лишається після тертя конопель чи льону (Наука.., 10, 1973, 46).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- терміття — термі́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- терміття — ТЕРМІ́ТТЯ, я, с. Внутрішня здерев'яніла частина стебла волокнистих рослин (льону, конопель і т. ін.), що подрібнюється й відокремлюється від волокна під час м'яття, тіпання тощо; костриця. Словник української мови у 20 томах
- терміття — -я, с. Внутрішня здерев'яніла частина стебла волокнистих рослин (льону, конопель і т. ін.); костриця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- терміття — КОСТРИ́ЦЯ (КІСТРИ́ЦЯ) (внутрішня неволокниста частина конопель, льону тощо, що залишається у вигляді дрібних колючих трісочок під час попередньої обробки цих рослин), ТЕРМІ́ТТЯ. Сиплеться костриця на землю під ноги. Під терницями її вже цілі купи (А. Словник синонімів української мови
- терміття — Термі́ття, -ття, -ттю, в -тті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- терміття — Терміття, -тя с. Кострика, твердыя части пеньки и льна. Глухов. у. Хто тер коноплі, нехай той і терміття замете. Уман. у. Словник української мови Грінченка