терняка

ТЕРНЯ́КА, и, ж. Збільш. до те́рен 3.

Хтось кинув суху тернову гіллячку, і я саме на неї наскочив босою ногою, і здоровенна терняка вбилася мені в п’яту (Фр., IV, 1950, 395).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. терняка — терня́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. терняка — ТЕРНЯ́КА, и, ж. Збільш. до те́рен 3. Хтось кинув суху тернову гіллячку, і я саме на неї наскочив босою ногою, і здоровенна терняка вбилася мені в п'яту (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. терняка — -и, ж. Збільш. до терен 3). Великий тлумачний словник сучасної мови