тернівка
ТЕРНІ́ВКА, и, ж.
1. Наливка, виготовлена з ягід терну.
Була і вишнівка, і тернівка, і дулівка (Кв.-Осн., II, 1956, 241);
Найкраще йому смакувала тернівка з медом. Міцна, в міру терпкувата, вона розливала в роті приємну прохолоду (Кучер, Трудна любов, 1960, 99).
2. бот. (Prunus insititia L.). Те саме, що терно́сли́в.
Діти прирадили власне цього дня зробити собі спільну прогулянку на Пелчинські «гори» — на тернівки, печериці (Фр., VI, 1951, 140).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тернівка — терні́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- тернівка — ТЕРНІ́ВКА, и, ж. 1. Наливка, виготовлена з ягід терну. Була і вишнівка, і тернівка, і дулівка (Г. Квітка-Основ'яненко); Найкраще йому смакувала тернівка з медом. Міцна, в міру терпкувата, вона розливала в роті приємну прохолоду (В. Кучер). 2. бот. Словник української мови у 20 томах
- тернівка — -и, ж. 1》 Наливка, виготовлена з ягід терну. 2》 бот. Те саме, що тернослив. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тернівка — ТЕРНО́СЛИ́В (гібрид терну та сливи), ТЕРНО́СЛИ́ВА, ТЕРНІ́ВКА. З Мартою якось посварилась, тернослив коріння окропом підляла, почало сохнуть (К. Гордієнко); Він вибрав кілька пригорщів самих достиглих веприн, великих, як терносливи (І. Словник синонімів української мови
- тернівка — Терні́вка, -вки, -вці; -ні́вки, -ні́вок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)