терпеливість

ТЕРПЕЛИ́ВІСТЬ, рідко ТЕРПЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. терпели́вий, терпли́вий.

Була се перша і дуже досадна лекція терпеливості і старанності в дрібницях, яку дала їй поштова служба (Фр., II, 1950, 315);

Безмірна терпеливість людини. Життя може забрати у неї найближчих, розбити кохання, украсти щастя, але людина лишається людиною (Стельмах, II, 1962, 226);

Бронко не розсердився на неї, а, навпаки, з привітною терпеливістю, не нав’язуючи їй тієї товстої книги, почав випитувати, що їй подобається читати (Вільде, Сестри.., 1958, 384);

На якийсь часок переставали вони пориватися, наче заспокоювалися, трохи набиралися терпливості (Вовчок, І, 1955, 313).

Тра́тити (втрача́ти, втра́тити і т. ін.) терпели́вість (терпли́вість) — не маючи більше змоги терпіти, витримувати що-небудь, виходити зі стану спокою, рівноваги; роздратовуватися.

[Орест (тратить терпеливість):] А се уже против чого? Чи не собі самому ви читаєте мораль, вам воно якраз такі афоризми тепер потрібні! (Л. Укр., II, 1951, 29);

Юрко втратив терпеливість, і часто-густо доходило до плачів (Козл., Ю. Крук, 1950, 117).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. терпеливість — терпели́вість іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. терпеливість — Терпели́вість. Терплячість, терпеливість. Даруйте, панове, що в так пізній порі забираю слово: не буду надуживати вашої терпеливости, відповім тілько на те, на що конче відповісти мушу (Б., 1895, 8, 2) // пол. cierpliwość — терплячість. Українська літературна мова на Буковині
  3. терпеливість — [теирпеилив'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. терпеливість — ТЕРПЕЛИ́ВІСТЬ, рідко ТЕРПЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. терпели́вий, терпли́вий. Була се перша і дуже досадна лекція терпеливості і старанності в дрібницях, яку дала їй поштова служба (І. Франко); Безмірна терпеливість людини. Словник української мови у 20 томах
  5. терпеливість — терпели́вість: ♦ терпели́вість усе́ переможе (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. терпеливість — рідко терпливість, -вості, ж. Властивість за знач. терпеливий, терпливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. терпеливість — Терпели́вість, -вости, -вості, -вістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)