терпкість
ТЕ́РПКІСТЬ, кості, ж.
1. Якість за знач. терпки́й 1.
Плоди [сибірської яблуні].. через надмірну терпкість майже непридатні для споживання (Сад. і ягідн., 1957, 12);
// Терпкий смак, запах чого-небудь.
Терпкістю живиці, солодкою гіркістю верболозу сповнилося повітря (Коз., Сальвія, 1959, 193);
Кіхана відчув за своєю спиною легкий рух. Ліза підійшла і почала мовчки дивитися на вулицю. Рука її тихо лягла йому на плече.. Дивний екстаз коливався в кімнаті. Не збагнути нікому ані вітровинних [вітряних] терпкостей весни, ані народжування вібруючого голосу (Ю. Янов., І, 1958, 184).
2. перен. Відчуття болю, гіркоти й т. ін.
Кленучи когось, наче одурівши, бігала Олена. — Ти чого так зарання почала? — хотів гримнути на дружину й вражено осікся,.. по плечах поповзла холодна терпкість (Стельмах, І, 1962, 575);
[Никифор] Бичок до терпкості в грудях заздрив тому незнайомому спритникові, що вилупився розумнішим та відважнішим од нього (Гуц., Скупана.., 1965, 9).
Значення в інших словниках
- терпкість — те́рпкість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- терпкість — [терпк'іс'т'] -кос'т'і, ор. -к'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- терпкість — ТЕ́РПКІСТЬ, кості, ж. 1. Якість за знач. терпки́й 1. Плоди [сибірської яблуні] .. через надмірну терпкість майже непридатні для споживання (з наук. літ.); // Терпкий смак, запах чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- терпкість — -кості, ж. 1》 Якість за знач. терпкий 1). || Терпкий смак, запах чого-небудь. 2》 перен. Відчуття болю, гіркоти й т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- терпкість — Те́рпкість, -кости ж. Терпкость. Шейк. Словник української мови Грінченка