1. Словник української мови в 11 томах

тесати

ТЕСА́ТИ, тешу́, те́шеш; наказ. сп. теши́; недок., перех. і без додатка.

1. Рубаючи вподовж дерева, знімати верхній шар деревини.

Ой піду я в лісок-трісок, там люди явори тешуть (Чуб., V, 1874, 143);

П’ять день [днів] на тиждень ходили вони на панщину, возили цеглу й камінь, місили глину, пиляли дошки, тесали колоди (Тулуб, Людолови, І, 1957, 48);

Він дав мені пощерблену сокиру, якою не те що тесати, а й рубати тяжко (Ю. Янов., II, 1958, 69);

// Рубаючи, обрубуючи і т. ін., виготовляти що-небудь із дерева.

Один-однісінький, бувало, Сидить собі [Івась] у бур’яні Та клепку теше (Шевч., II, 1963, 369);

— Тесав вісь та якось і вищербив сокиру (Коцюб., І, 1955, 301);

Біля школи дзвенять сокири, то майстри тешуть нові парти, лавки, столи (Кучер, Дорога.., 1958, 198).

◊ Хоч кіл (кіло́к, коля́ку) на голові́ теши́ див. голова́, коля́ка.

2. Обробляти гострим знаряддям (цеглу, камінь і т. ін.), рівняючи, згладжуючи, надаючи потрібної форми.

Я вспокоююсь, дивлячись,.. як муляри тешуть цегли, допасовуючи їх до належного місця (Фр., І, 1955, 226);

Раб копає землю, теше камінь і носить мул з ріки (Л. Укр., І, 1951, 253);

П’ять синів пішло в життя. Пішло в життя — на сталь варить руду, Тесати камінь, розщепляти атом (Мал., Полудень.., 1960, 112).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тесати — теса́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тесати — (колоду) обтісувати, (клепку) витісувати, (стругом) стругати. Словник синонімів Караванського
  3. тесати — див. рубати Словник синонімів Вусика
  4. тесати — [теисатие] теишу, тешеиш; нак. теиши, теиш'іт' Орфоепічний словник української мови
  5. тесати — ТЕСА́ТИ, тешу́, те́шеш; наказ. сп. теши́; недок., що і без дод. 1. Рубаючи вподовж дерева, знімати верхній шар деревини. Ой піду я в лісок-трісок, там люди явори тешуть (П. Словник української мови у 20 томах
  6. тесати — Не сокира теше, а чоловік. Якість роботи залежить не від інструмента, а майстра. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. тесати — тешу, тешеш; наказ. сп. теши; недок., перех. і без додатка. 1》 Рубаючи вподовж дерева, знімати верхній шар деревини. || Рубаючи, обрубуючи і т. ін., виготовляти що-небудь із дерева. 2》 Обробляти гострим знаряддям (цеглу, камінь і т. ін.), рівняючи, згладжуючи, надаючи потрібної форми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. тесати — теса́ти кі́лля (кілки́) на голові́ кому. Знущатися з кого-небудь, показуючи свої примхи, прискіпуючись до когось. (Єфрем:) От кажуть, що навсправжки таких людей не бува, котрим можна безпечно тесать кілля на голові! (М. Фразеологічний словник української мови
  9. тесати — Теса́ти, тешу́, те́шеш, -шуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. тесати — Теса́ти, -шу́, -шеш гл. Тесать, вытесывать. Хоч і кілля теши на голові. Ном. № 2639. Словник української мови Грінченка