тим-то

ТИ́М-ТО, спол. Уживається у складносурядних реченнях, причому друге речення має значення висновку або наслідку; може поєднуватися з іншими сполучниками сурядності, а також уживатися після паузи, що позначається крапкою.

Сьогодні великий день у Тополівській школі: в цей день має відбутися екзамен, а на йому [ньому] повинен бути член ради шкільної. Тим-то в школі ще з учора все готується (Гр., І, 1963, 241);

Миру над світом сіяє маяк, Тим-то спокійно свій невід рибак Кидає в море (Рильський, III, 1961, 230);

// Уживається для підпорядкування підрядного речення причини головному.

— Їй-богу, сі ідеалісти нікуди не годяться!.. живуть рослинним життям. Ба — не подумайте сміятись! На мій погляд, тим-то і недвижні рослини, що багато думають, життя в них нема (Хотк., І, 1966, 39).

Ти́м-то й ба — уживається для підтвердження правильності висловлювання, що має звичайно повчальний або докірливий характер.

І раніш не одне чисте серце зогрівалося такими ж ідеями… Та тим-то й ба, що тоді тільки ідея набирає вартості, коли поростає тілом, переводиться в життя (Коцюб., І, 1955, 170).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тим-то — ти́м-то сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. тим-то — ТИ́М-ТО, спол. Уживається у складносурядних реченнях, причому друге речення має значення висновку або наслідку; може поєднуватися з іншими сполучниками сурядності, а також уживатися після паузи, що позначається крапкою. Словник української мови у 20 томах
  3. тим-то — спол. Уживається у складносурядних реченнях, причому друге речення має значення висновку або наслідку. || Уживається для підпорядкування підрядного речення причини головному. Тим-то й ба — уживається для підтвердження правильності висловлювання, що має звичайно повчальний або докірливий характер. Великий тлумачний словник сучасної мови