1. Словник української мови в 11 томах

типчаковий

ТИПЧАКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до типча́к.

Типчакове сіно, скошене в стадії цвітіння й добре зібране, теж охоче поїдається всіма видами худоби (Рослин. Нижн. Придніпр., 1956, 40);

Типчакова рослинність;

// Порослий типчаком.

Типчаковий степ.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. типчаковий — типчако́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. типчаковий — ТИПЧАКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до типча́к. Типчакове сіно, скошене в стадії цвітіння й добре зібране, теж охоче поїдається всіма видами худоби (з наук. літ.); Типчакова рослинність; // Порослий типчаком. Типчаковий степ. Словник української мови у 20 томах
  3. типчаковий — -а, -е. Прикм. до типчак. Типчакова рослинність. || Порослий типчаком. Типчаковий степ. Великий тлумачний словник сучасної мови