типчаковий
ТИПЧАКО́ВИЙ, а, е.
Прикм. до типча́к.
Типчакове сіно, скошене в стадії цвітіння й добре зібране, теж охоче поїдається всіма видами худоби (з наук. літ.);
Типчакова рослинність;
// Порослий типчаком.
Типчаковий степ.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- типчаковий — типчако́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- типчаковий — -а, -е. Прикм. до типчак. Типчакова рослинність. || Порослий типчаком. Типчаковий степ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- типчаковий — ТИПЧАКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до типча́к. Типчакове сіно, скошене в стадії цвітіння й добре зібране, теж охоче поїдається всіма видами худоби (Рослин. Нижн. Придніпр., 1956, 40); Типчакова рослинність; // Порослий типчаком. Типчаковий степ. Словник української мови в 11 томах