1. Словник української мови в 11 томах

тирлуватися

ТИРЛУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. Збиватися докупи для відпочинку, водопою тощо (про худобу, звірів і т. ін.).

Весною, коли спадає вода, забродить туди [на острів] пастися худоба, тирлується там (Тют., Вир, 1964, 47);

З віку в вік там тирлувались вівці, Гніздились по будяках джмелі (Вирган, Квіт. береги, 1950, 7);

// перен., розм. Стояти, збившись докупи, у тісну групу (про людей).

Селяни.. тупають босими широкими підошвами, бредуть ватагою, тирлуються і бубонять хто й зна що (Мик., II, 1957, 13);

Звідки оці кучугуристі пустирі перед нами, де ото ярмаркові своїми возами тирлуються? (Гончар, Таврія, 1952, 112).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тирлуватися — тирлува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тирлуватися — див. стояти; топтати Словник синонімів Вусика
  3. тирлуватися — ТИРЛУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. Збиватися докупи для відпочинку, водопою тощо (про худобу, звірів і т. ін.). Весною, коли спадає вода, забродить туди [на острів] пастися худоба, тирлується там (Григорій Тютюнник); З віку в вік там тирлувались вівці... Словник української мови у 20 томах
  4. тирлуватися — -ується, недок. Збиватися докупи для відпочинку, водопою тощо (про худобу, звірів і т. ін.). || перен., розм. Стояти, збившись докупи, у тісну групу (про людей). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тирлуватися — Тирлуватися, -луюся, -єшся гл. Останавливаться со стадомъ для отдыха. Сим. 20. Словник української мови Грінченка