тирозин
ТИРОЗИ́Н, у, ч. Амінокислота, що входить до складу майже всіх білків; в організмі людини й тварин є вихідною речовиною для синтезу гормонів тироксину та адреналіну.
На повітрі очищені бульби [картоплі] темніють, пояснюється це окисленням речовини — тирозину, який міститься в них (Овоч., 1956, 255);
Особливо багатий гречаний мед на феніламін, тирозин, лейцин, ізолейцин, глютамінову кислоту (Наука.., 1, 1973, 27).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тирозин — тирози́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- тирозин — тирози́н (від грец. τυρός – сир) амінокислота, що входить до складу майже всіх білків. В організмі Т. є вихідною речовиною для синтезу гормонів тироксину і адреналіну. Словник іншомовних слів Мельничука
- тирозин — ТИРОЗИ́Н, у, ч. Амінокислота, що входить до складу майже всіх білків; в організмі людини й тварин є вихідною речовиною для синтезу гормонів тироксину та адреналіну. Словник української мови у 20 томах
- тирозин — -у, ч. Амінокислота, що входить до складу майже всіх білків; в організмі людини й тварин є вихідною речовиною для синтезу гормонів тироксину та адреналіну. Великий тлумачний словник сучасної мови