тирозин
ТИРОЗИ́Н, у, ч.
Амінокислота, що входить до складу майже всіх білків; в організмі людини й тварин є вихідною речовиною для синтезу гормонів тироксину та адреналіну.
На повітрі очищені бульби [картоплі] темніють, пояснюється це окисленням речовини – тирозину, який міститься в них (з наук. літ.);
Особливо багатий гречаний мед на феніламін, тирозин, лейцин, ізолейцин, глютамінову кислоту (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тирозин — тирози́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- тирозин — тирози́н (від грец. τυρός – сир) амінокислота, що входить до складу майже всіх білків. В організмі Т. є вихідною речовиною для синтезу гормонів тироксину і адреналіну. Словник іншомовних слів Мельничука
- тирозин — -у, ч. Амінокислота, що входить до складу майже всіх білків; в організмі людини й тварин є вихідною речовиною для синтезу гормонів тироксину та адреналіну. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тирозин — ТИРОЗИ́Н, у, ч. Амінокислота, що входить до складу майже всіх білків; в організмі людини й тварин є вихідною речовиною для синтезу гормонів тироксину та адреналіну. Словник української мови в 11 томах