тироксин
ТИРОКСИ́Н, у, ч.
Гормон щитовидної залози – амінокислота, що містить великий процент йоду (стимулює обмін речовин, ріст і диференціацію тканин в організмі людини й тварин).
Твердо встановлено, що взагалі при введенні тироксину (незалежно від дози) спостерігається підвищення основного обміну (з наук. літ.);
Тироксин – високоактивна сполука з широким спектром біологічної дії. Він впливає на перебіг окислювальних процесів у тканинах, на обмін білків, жирів, вуглеводів, води (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тироксин — тирокси́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- тироксин — тирокси́н (від грец. θυρεός – щит і όξυς – їдкий, кислий) гормон щитовидної залози. Стимулює обмін речовин, ріст і диференціацію тканин в організмі людини й тварин. Надмірне утворення Т. спричинює тиреотоксикоз. Словник іншомовних слів Мельничука
- тироксин — -у, ч. Гормон щитоподібної залози; амінокислота, що містить великий процент йоду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тироксин — ТИРОКСИ́Н, у, ч. Гормон щитовидної залози — амінокислота, що містить великий процент йоду (стимулює обмін речовин, ріст і диференціацію тканин в організмі людини й тварин). Словник української мови в 11 томах