тироксин

тирокси́н

(від грец. θυρεός – щит і όξυς – їдкий, кислий)

гормон щитовидної залози. Стимулює обмін речовин, ріст і диференціацію тканин в організмі людини й тварин. Надмірне утворення Т. спричинює тиреотоксикоз.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тироксин — тирокси́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тироксин — ТИРОКСИ́Н, у, ч. Гормон щитовидної залози – амінокислота, що містить великий процент йоду (стимулює обмін речовин, ріст і диференціацію тканин в організмі людини й тварин). Словник української мови у 20 томах
  3. тироксин — -у, ч. Гормон щитоподібної залози; амінокислота, що містить великий процент йоду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тироксин — ТИРОКСИ́Н, у, ч. Гормон щитовидної залози — амінокислота, що містить великий процент йоду (стимулює обмін речовин, ріст і диференціацію тканин в організмі людини й тварин). Словник української мови в 11 томах