тироксин

ТИРОКСИ́Н, у, ч. Гормон щитовидної залози — амінокислота, що містить великий процент йоду (стимулює обмін речовин, ріст і диференціацію тканин в організмі людини й тварин).

Твердо встановлено, що взагалі при введенні тироксину (незалежно від дози) спостерігається підвищення основного обміну (Мед. ж., XXIII, 2, 1953, 21);

Тироксин — високоактивна сполука з широким спектром біологічної дії. Він впливає на перебіг окислювальних процесів у тканинах, на обмін білків, жирів, вуглеводів, води (Наука.., 4, 1973, 26).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тироксин — тирокси́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тироксин — тирокси́н (від грец. θυρεός – щит і όξυς – їдкий, кислий) гормон щитовидної залози. Стимулює обмін речовин, ріст і диференціацію тканин в організмі людини й тварин. Надмірне утворення Т. спричинює тиреотоксикоз. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. тироксин — ТИРОКСИ́Н, у, ч. Гормон щитовидної залози – амінокислота, що містить великий процент йоду (стимулює обмін речовин, ріст і диференціацію тканин в організмі людини й тварин). Словник української мови у 20 томах
  4. тироксин — -у, ч. Гормон щитоподібної залози; амінокислота, що містить великий процент йоду. Великий тлумачний словник сучасної мови