1. Словник української мови в 11 томах

тисячорічний

ТИСЯЧОРІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Який триває тисячу років; тисячолітній.

Тисячорічна історія;

// Який триває дуже багато років.

Тисячорічна неволя; Тисячорічне вивітрювання скель.

2. Який існує, нараховує тисячу років.

Найстарішим є тисячорічний дуб, який росте поблизу міста Мазоплаца (Колг. Укр., 8, 1961, 41).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тисячорічний — тисячорі́чний прикметник 1000-рі́чний Орфографічний словник української мови
  2. тисячорічний — ТИСЯЧОРІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який триває тисячу років; тисячолітній. Тисячорічна історія; // Який триває дуже багато років. Тисячорічна неволя; Тисячорічне вивітрювання скель. 2. Який існує, нараховує тисячу років. Найстарішим є тисячорічний дуб, який росте поблизу міста Мазоплаца (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. тисячорічний — -а, -е. 1》 Який триває тисячу років; тисячолітній. Тисячорічна історія. || Який тривав дуже багато років. Тисячорічна неволя. 2》 Який існує, нараховує тисячу років. Великий тлумачний словник сучасної мови